0
0
Наталья Куринная
Свіже повітря, прохолодна джерельна водиця, п`янкий аромат цвіту, запашні мальви та ромашки, спів пташок-все це асоціюється лише з одним словом-село.
Ми родом з прекрасного, мальовничому села Лоцкіно Новобузького району. Тут жили наші діди і батьки, народились МИ.
Ідуть роки, колись тут було все, і клуб, школа , дитячий садок, і ферми, бригада, магазин..
Чому сьогодні я пишу про свою маленьку Батьківщину, хто родився в Лоцкіно той мене розуміє
Моя подруга дитинства забігши на хвилинку повідомила сьогодні 12/04 на 14 00 зустріч, ти з нами?
Як сказати ні і ось всі наші )) однокласники, односельці, старожили, жителі села які недавно переїхали в село та проживають тут. Попрацювали біля пам’ятника воїнам, прибрали прилеглу територію кладовища , ( дотримуючись дистанції))) поговорили про життя)) намітили плани на тиждень)) А в плані ремонт пам’ятника та поточний ремонт криниці. Хто бере воду з неї, кажуть спасибі тим, хто її полагодив. Бо вода тут холодна-холодна, смачна, цілюща. П’єш — не нап’єшся. Ті, хто береже і шанує криниці, — це люди з великої літери. Очистити замулені джерела, відновити старі, забуті криниці — ось що повинно стати одним з першочергових завдань для всіх нас, особливо молоді. Адже вода — життя, наснага, здоров’я і фізична сила.
