Олексій Вадатурський: Будучи патріотом, бізнесменом і просто пересічним українцем, я вирішив їм допомогти конкретними справами

Юрий
0 0
Read Time6 Minute, 54 Second

Олексій Вадатурський

Тема коронавірусу, мабуть, уже дістала всіх, хоча і по-різному. Хтось хвилюється, піддаючись панічним настроям, інші намагаються бути позитивними і передавати цей позитив тим, хто на передовій у боротьбі з новим вірусом. Я виключно за позитив.

У Європі, де медична система на високому рівні, люди підтримують медиків оплесками. В Україні теж почали поважати роботу медиків, але, на жаль, лише оплесками ми їм не допоможемо. Їм потрібні елементарні засоби захисту, сучасне обладнання, додаткова мотивація у вигляді підвищеної заробітної плати, бо вони одні з тих, хто отримує мізерну плату за свою небезпечну та важку працю.

Будучи патріотом, бізнесменом і просто пересічним українцем, я вирішив їм допомогти конкретними справами. Це і буде моя подяка, бо вони дійсно Герої. Допомагаючи їм, я допоможу і кожному з вас. І ось мої конкретні справи.

Доступна кожному сучасна діагностика.

Мало хто цікавився цією темою донедавна. Але тепер усі зрозуміли, що ситуація з діагностикою в Україні вкрай незадовільна. Просто порівняйте кількість тестувань в Україні і Європі. У нас відсутнє не те що масове тестування, інколи не можуть протестуватися і ті, хто цього дійсно потребує. Наскільки я розумію, боротьба проти COVID-19 у нас ще попереду, тому, як і писав раніше, ми всього за тиждень, і це в нинішніх умовах(!), “під ключ” організували додаткову лабораторію на базі Миколаївського обласного лабораторного центру МОЗ України. Оснастили її всім необхідним обладнанням від кращих американських та європейських виробників, передали зареєстровані в Україні тест-системи німецького виробництва. Сьогоднішня вартість такого центру сягає майже 200 тисяч євро.

Ми, мабуть, єдині в Україні, хто проявив ініціативу і самостійно це зробив, бо я отримав надзвичайно багато дзвінків з пропозиціями зробити це і в інших областях. І, ви знаєте, я серйозно задумався над цим. Такий потужний позитивний відгук у суспільстві продемонстрував мені, що ми зробили дійсно необхідну для України справу.

Сьогодні я відвідав цю лабораторію і, до речі, я тепер можу переконати навіть найбільших скептиків, що створена нами лабораторія повноцінно працює, бо сам пройшов тестування на цьому обладнанні.

Але важливо, щоб доступ до тестування був у якомога більшої кількості людей. Адже сьогодні тестування проходять лише ті, у кого є вже серйозні підстави підозрювати наявність інфекції COVID-19 або які перебувають на лікуванні чи обстеженні в обласній інфекційній лікарні. На периферії кількість досліджень ще менша, бо сільські лікарі не мають ні засобів, ні знань, щоб взяти зразки для аналізу та транспортувати їх до лабораторії. Тож потрібно терміново навчати персонал, бо за красивою офіційною статистикою можуть насправді бути реальні смерті людей.

Тому на моє прохання головний лікар центру Володимир Іванович Клочко внесе на розгляд Миколаївського обласного управління охорони здоров’я мою пропозицію щодо розширення кола людей, які зможуть пройти тут тестування.

Потенціал цієї лабораторії великий, тож якщо лабораторії сусідніх областей не зможуть справлятися, вона зможе допомогти і їм.

Загалом, за моїми підрахунками, в Україні за добу можна виконувати більше 20 тисяч аналізів на наявність COVID-19, бо подібне обладнання є у майже 100 лабораторіях. А значить робити їх не на 7-8 день, коли людина вже хвора і, ймовірно, інфікувала вже когось, а якомога раніше. І результати отримувати не через 2-3 дні, а через 3 години. Ми просто зобов’язані перейти на новий рівень діагностики в Україні.

На жаль, мою ідею проведення аналізів на базі лабораторій Держспоживслужби ніхто не реалізував. Ніхто з тих, хто приймає відповідні рішення, не розуміє, що за цим наше сьогодення і майбутнє. І це потрібно вирішити.

Я людина системна, тому моїм наступним кроком стала допомога обласній інфекційній лікарні, яка першою візьме на себе удар. Тож я особисто відвідав обласну інфекційну лікарню, щоб зрозуміти реальну ситуацію.

Не буду ділитися своїми враженнями від побаченого, щоб потім замість допомоги місцеві медики не отримали додаткових перевірок. Лікарям зараз і без цього вистачає роботи. Зауважу одне: останні чотири роки ця лікарня фінансувалася за залишковим принципом. Точніше і не фінансувалася взагалі. Бо як ще можна це назвати, коли за ці роки вони отримали всього 400 тисяч грн?!

Можна критикувати роботу, точніше бездіяльність, теперішніх і колишніх депутатів та чиновників, але я прийняв рішення піти іншим, ефективним шляхом. Я вирішу нагальні проблеми цієї лікарні всього за 2 тижні. Не просто перерахую кошти на якийсь фонд і заспокоюся. Ні! За 2 тижні ми виконаємо роботи, які не виконувалися десятиріччями. І моєму колективу не буде соромно, як ми допомогли цій лікарні, і кожен мешканець області та міста буде знати, що отримає належне лікування в належних умовах. На цей період лікарня стане свого роду нашим підрозділом. І щовечора я буду знати про вже виконаний об’єм робіт і перелік завдань на завтра.

Думаю, це буде саме той позитивний стрес для лікарів, який і надасть їм сили боротися за життя та здоров’я кожного з нас.

Планував на цьому і завершувати свій сьогоднішній допис, але згадавши такий відвертий та емоційний пост Светлана Фёдорова , вирішив трохи більше розповісти про позитивні сюрпризи, які чекають на них у найближчі два тижні:

– Нова киснева мережа – шанс на життя для 80 пацієнтів. За два тижні буде спроєктовано, проведено експертизу, укомплектовано та змонтовано обладнання для створення кисневої мережі на 86 точок подачі кисню до апаратів ШВЛ. До 17 квітня плануємо завершити цю роботу. Насправді це надскладно, але ми це зробимо.

– Нові апарати ШВЛ. Уже до 16 квітня прибуде перша партія цього обладнання, і воно негайно буде встановлене тут.

– Новий рівень дезінфекції. Сучасна електрична дезінфекційна камера прямо з виробництва прибуде і вже до 12 квітня буде змонтована.

– Нові пральні, сушильна та прасувальна машини. Тільки уявіть собі, що зараз тут використовується обладнання 50-60-х років. Бідний обслуговуючий персонал змушений сушити цю білизну на вулиці. Щоб вирішити це питання терміново, я вийшов на керівника компанії-постачальника ТОВ «Лондрі Трейд» і на моє прохання, зважаючи на те, що це для лікарні, вона зняла з продажу і реалізувала нам дві промислові пральні машини, дві сушильні та прасувальну. Уявіть – в п’ятницю перемовини, а на ранок вівторка обладнання вже у лікарні буде. Тепер лікарня без порушення технології зможе забезпечити належні умови при роботі з інфікованою білизною.

Додатково в цьому приміщенні буде проведений ремонт та відновлений дах, на нього під час буревію впало дерево і була пошкоджена лінія електропередач.

– Відновимо пандуси та покриття проїжджих частин на території лікарні. Сьогодні тут є ділянки, які швидка, за потреби, не може проїхати, і щоб доставити пацієнта в реанімаційне відділення, медики мають нести їх на руках. Ми виправимо цю ситуацію. А також передамо лікарні електромобіль, щоб медперсонал міг перевозити ним необхідні речі.

– Відновимо огорожу по периметру території. Ви не повірите, але частина бетонної огорожі була взагалі відсутня, а мешканці прилеглих до території лікарні будинків виносили на територію інфекційної (!) лікарні своє сміття! Від завтра територія буде належним чином огороджена.

– Відремонтуємо харчоблок.

Цей перелік можна ще довго продовжувати і сума наших витрат уже становить майже 17 мільйонів гривень. Але тут дійсно назріла необхідність будувати нову лікарню. Її потрібно було будувати ще у далекі 1994-1996 рр., після холери, що лютувала в Миколаєві, але епідемія пройшла, і чиновники забули про цю лікарню. Але, шановні депутати та чиновники, життя знову нагадує вам про необхідність будівництва нової інфекційної лікарні. Проєкт є. Експертні висновки є. Пусті балачки – в сторону, і виділяйте кошти. Будуйте.

Поки я зроблю все, щоб люди, які, не дай Боже, потраплять в інфекційну лікарню, були впевнені, що їм тут допоможуть, але бактеріологічні війни лише починаються, тому нова, а головне сучасна лікарня вкрай потрібна.

Окремо хочу подякувати миколаївським бізнесменам: Сипку Сергію Олександровичу (компанія “Агроф’южн”), Кондратюку Володимиру Степановичу (ФОП Кондратюк), Мазуру Михайлу Олеговичу (ТОВ “БК Інтербуд”), Шульгачу Сергію Володимировичу (ТОВ “Миколаївавтодор”), а також Грицаєнку Максиму Георгійовичу (ГУ ДСНС України в Миколаївській області), Сиваку Олегу Петровичу (АТ “Миколаївобленерго”), Кисліченку Віктору Григоровичу (ТОВ “Миколаївський завод ЗБВ”) та іншим.

Всі вони без вагань відгукнулися на моє прохання та підключилися до вирішення цієї проблеми. Буквально в суботу я зателефонував їм, а вже в неділю всі вони були на місці, а з понеділка почали виконувати роботу. Я пишаюся тим, що миколаївці здатні об’єднатися на благо свого міста. Ми разом велика сила.

Не залишаємося ми осторонь і від проблем в інших областях, де працюють і живуть наші колективи та громади. Просто ми без зайвого розголосу передаємо їм обладнання, захисні матеріали, тест-системи або перераховуємо кошти на рахунки лікарень.

Можливо мій сьогоднішній допис здасться комусь задовгим, але проблеми виявилися наскільки складними і різноманітними, що описати все кількома реченнями неможливо. Втім, я відчуваю позитивну динаміку у вирішенні цих складних проблем. Це свого роду виклик для мене. Тож ми і надалі продовжуватимемо нашу роботу. І я впевнений, що разом ми вистоїмо!

Average Rating

5 Star
0%
4 Star
0%
3 Star
0%
2 Star
0%
1 Star
0%

Залишити відповідь

Next Post

Новосільські мисливські угіддя. Новобузьке МРГ

Про діяльність громади мисливців та рибаків Новобузького району