2
0
У межах ініціативи Волинського прес-клубу та «Української недійної програми» (Internews) в усіх регіонах України періодично проводиться зріз гендерної чутливості місцевих ЗМІ. Цього разу проведено моніторинг районих друкованих ЗМІ, які пережили роздержавлення і не втратили читача та гіперлокальних інтернет-ЗМІ, які висвітлюють в основному життя окремо взятого району. На Миколаївщини для дослідження було обрано такі друковані ЗМІ: «Вітовські Вісті» (Вітовський район), «Вісті Снігурівщини» (Снігурівський район), «Голос Баштанщини» (Баштанський район), «День за Днем» (Вознесенський район та місто Вознесенськ), «Контакт» (місто Южноукраїнськ). З інтернет-видань досліджувались: 5161 (Первомайський район), Koblevonews (Березанський район), Барометр (Южноукраїнськ), Снігурівка-інфо (Снігурівський район), Тут.Інфо (Новобузький та Баштанський райони). Загальна кількість проаналізованих матеріалів: газети – 64 публікації, інтернет-видання – 246 публікацій.
Моніторинг проводився за кількома критеріями: як часто експертками та героїнями у різних темах виступають жінки, а як часто чоловіки, чи вживають журналіст/к/и фемінітиви, чи наявні стереотипи та сексистський контент. Аналізувались такі теми: політика і місцева влада, економіка і бізнес, освіта і наука, культура і релігія, медицина і охорона здоров’я, соцполітика та соцзахист, спорт, війна та армія, волонтерство і благодійність, екологія і довкілля, розваги і дозвілля, кримінал, ДТП та НС, інше (всі новини, які не потрапили у зазначені категорії). Аналіз ЗМІ проводився тиждень, з 11 до 17 січня. Слід зазначити, що на цей час випав День вшанування пам’яті воїнів-інтернаціоналістів та масове висвітлення інформації щодо корона вірусу, відповідно й кількість новин у розділах «війна та армія» і «медицина та охорона здоров’я» збільшилась. Проте, це дало змогу побачити – хто ж більше виступає експертами у цих напрямках. Як експертами, так і героями у категорії «війна та армія» і у друкованих, і у інтернет-ЗМІ виступали виключно чоловіки. З медицини та охорони здоров’я в інтернет-виданнях експертками два рази виступили жінки, у друкованих, попри наявність новин на цю тематку, загалом відсутні дані про експерток та експертів у цій галузі.
У лютому, в інтернет-виданнях показники щодо експерток і героїнь у різних категоріях склались таким чином: політика і місцева влада – 25% експертки, 8% героїні, у економіці і бізнесі жінки зявлялись тільки як героїні – 50%, в освіті і науці експертки і героїні майже зрівнялись 50% і 55% відповідно, стовідсотковий показник героїнь у категорії культура і релігія, проте нуль експертності, в медицині і охороні здоровя 18% експертки, 25% героїні, у 56% публікацій про соцполітику та соцзахист експертками виступали жінки, а героїнями на всі 100%, у спорті жінки також 100% стали експертками і на 48% згадувались як героїні, про благодійність та волонтерство експертки були у 25% всіх тематичних публікацій, а у 17% героїні, у 50% від опублікованої інформації про екологію і довкілля експертками стали 50%, категорію «розваги і дозвілля» практично повністю інформаційно було відведено жінкам – 100% експертки, 73% героїні, у новинах про кримінал, надзвичайні ситуації та ДТП жінки виступали експертками 33%, героїнями 33%.
В інших випадках, які не віднесені до вищезазначених категорій, жінки виступали експертками у 20%, героїнями у 60%. Таким чином загальна картина гендерного балансу у інтернет-виданнях поки що не зрівняла чоловіків і жінок, ні у експертній якості, ні у статусі героїнь. Жінки по усіх категоріях виступили експертками всього у 29% відносно чоловіків і героїнями у 45%.
Найбільш гендерно-чутливим онлайн-виданням виявився сайт Тут.Інфо 63%, за ним посіли місця Koblevonewsта Барометр, 52,7% і 51,7%.
У друкованих медіа Миколаївщини склалась дещо інша ситуація: у категоріях економіка і бізнес, освіта і наука, культура і релігія, медицина і охорона здоров’я, спорт, екологія і довкілля, «інше» жінки загалом відсутні і як експертки, і як героїні, в той же час у політиці і місцевій владі жінки все ж таки присутні і здебільшого як експертки – 33%, героїні – 17%, стовідсотково вони виступили у соцполітиці та соцзахисті, героїнями 33%, у категорії війна і армія жінки виступали тільки експертками – 20%, а у благодійності і волонтерстві 100% героїнями, в розвагах і дозвіллі експертки і героїні майже зрівнялись – 44% і 45% відповідно, коментували жінки і у тематиці криміналу, ДТП та НС – 33%, а героїнями стали у 100% випадків. Проте, загальна картина щодо присутності експертної думки жінок і згадування їх як героїнь знову ж таки значно менша ніж чоловіків – 36% експертки, 33% героїні.
За загальними показниками найменш гедерночутливими виявились «Вісті Снігурівщини», а от газета «Контакт» відзначилась стовідсотковим використанням фемінітивів. Вона і стала у лютому найбільш гендерночутливим друкованим виданням (48%).
Загалом інтернет-медіа і друковані ЗМІ здебільшого використували маскулінативи і надавали їм перевагу перед фемінітивами 68% і 62% відповідно.
Траплялося, коли видання в одному матеріалі використовує фемінітиви і одразу ж поруч маскулінітиви. До речі не мало значення і використання мов українська/російська – жіночі професії очоловічували обома мовами.
Слід зазначити, що обидва види медіа практично не використовували стереотипів та сексизму.. Не було білявок за кермом, жінок-берегинь та слабкої половини світу. Проте, ще не повністю зникла практика ілюструвати ЗМІ стереотипними картинками, так у одному випадку в новині про зґвалтування була присутня ілюстрація насильницьких дій над жінкою. Також не є зовсім стереотипом, але показує відношення до жінок публікація про статую Джульєти, до грудей якої необхідно торкнутись і це нібито принесе щастя та добробут.
В той же час і одному ЗМІ присвячено цілу сторінку багатодітним чоловікам. Контекст публікацій про цих татусів несе у собі ідею рівних прав та обов’язків обох батьків.
Згідно із даними моніторингу Індекс гендерної чутливості миколаївських гіперлокальних медіа складає 36%. Ознайомитися із загальними результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
Експертка з моніторингу Волинського прес-клубу
у Миколаївському регіоні
Тетяна Локацька
